Глава 16 Біохімія

Глава 16

Біохімія

«Всього понад: вірний будь собі.

Тоді, як ранок слід за ніччю,

Послідує за цим вірність всім».

Біохімія — це наука, предметом вивчення якої є життєві процеси. Ця наука досягла великих успіхів завдяки клітинної теорії і принципу нескінченної подільності матерії. Біохімія також використовує гомеопатичні дозування. Доза повинна бути в пропорції необхідної для пацієнта, або клітини. Як зауважив Рудольф Вірхов, «сутністю хвороби є клітина, яка зазнала патогенних змін».

Доктор Шеслер, основоположник біохімії, прийшов до своїх висновків завдяки вивченню природи, хімічних речовин і людської крові. Клітини тіла беруть харчування і життєву енергію з крові і лімфи, які, в свою чергу, отримують енергію від елементів, прийнятих у їжу. Нормальне забезпечення цими елементами приводить до здоров’я, будь-яке позбавлення цих елементів викликає розлад здоров’я.

Доктор Шеспер приводить дванадцять комбінацій мінералів в людському тілі. Останнє видання його книги, випущене в 1895 році, згадує тільки одинадцять. Ось вони:

Хлорид калію,

Фосфат калію,

Сульфат калію,

Хлорид натрію,

Фосфат натрію,

Сульфат натрію,

Фосфат вапна,

Фторид вапна,

Фосфат магнезії,

Фосфат двоокису кремнію.

Молоко містить в собі всі ці елементи, інші продукти харчування можуть давати їх в різних комбінаціях. Ці елементи залишаються від тіла після процесу кремації.

Клітка кожного виду залежить від певної солі, або від комбінації солей, для того щоб отримувати харчування. Недолік будь-який з цих солей призводить до хворобливих симптомів. Коли солі в тканинах знаходяться в правильній пропорції, вони видаляють симптоми, оскільки видалення симптомів передбачає зникнення потреби або хвороби в клітині.

Але необхідно пам’ятати, що ми не годуємо клітини — клітини живлять самі себе. Будь-яка спроба змусити їх прийняти більше, ніж їм потрібно, призведе до проблем. Вони добровільно приймають те, що необхідно, і відкидають те, що їм не потрібно.

Різниця в клітинах полягає в різновиді та якості неорганічних солях тканини, з яких вони складені.

Таким чином, для здоров’я потрібно необхідну кількість клітинних солей. Недолік будь-якої з цих солей призводить до недосконалої дії клітини і хвороби тканини.

Контролюючий принцип, який стоїть за всіма проявами або формами, може бути виражений у таких словах: «У пропорційному розподілі і угрупуванню елементів, які становлять певну річ, полягає причина не тільки її форми, але також її якостей і функцій».

Доктор медицини Чарльз Литтлфилд, автор книги «Початок життя і шлях життя», дає прекрасну ілюстрацію застосування цього закону в главі, названій: «Елементи й складові частини природи». Він пише:

«У межах і застосуванні принципу угруповання електронів, який являє собою закон походження елементів, молекул, тканин, органів і форм, ми знаходимо практичне вирішення кожної проблеми в біології від походження і відмінності між видами до модифікацій форм, які наділяють кожну людину характерними ментальними та фізичними рисами. У хімії добре відомо, що молекула є щонайменшою частинкою будь-якої речовини, яка може існувати окремо, і при цьому зберігати його характеристики. Оскільки природа молекул визначається полярністю, числом і взаємним розташуванням електронів, з яких вона складається, і оскільки всі структури у мінеральному, рослинному і тваринному світі є молекулярними, з цього випливає, що, в остаточному підсумку, угруповання і взаємне розташування негативних і позитивних «електронів» в молекулі визначає, у свою чергу, природу і фізичний стан форми, а також те, буде вона досконалою чи недосконалою.

Потворність, персональні схильності й антипатії, є лише питання рівноваги або неврівноваженості електронів, які виникають через забезпечення або відсутність забезпечення тих форм молекул, з яких складається організм. Але тільки духовно-ментальний образ людини може скласти угруповання молекул для вдосконалення людської форми. Таким чином, для того, щоб привести людство до стану початкової досконалості, потрібен не просто той самий матеріал, приготований тим же самим чином. Необхідно те ж саме оточення сил, яке було використане Творчим духом на самому початку».

«З тих пір, ми здатні простежити кожну елементарну форму від матеріального стану до чіткого угрупування негативних і позитивних електронів, тобто, через що змінюється кількість і взаємне розташування цих електронів. Оскільки ми знаходимо, що життя виявляється через різні форми, як це визначено різними угрупуванням молекул — законом композиції — і оскільки це розумно вважати, Божественний Розум стоїть за цим фізичним процесом, у нас є всі підстави припустити, що образи живих речей у Божественному Розум передують їх розвитку у фізичній сфері. Таким чином, в остаточній науці буття, ідеалізм є більш можливим, ніж матеріалізм. Але, хоча розум може таким чином існувати незалежно, є реальність причин. Ми завжди будемо мати психофізичні паралелі в сфері явищ. Все, що відбувається, має пояснюватися в термінах розуму і матерії а не чогось одного».

«Духовна сутність, яка являє собою справжнє «я», пов’язане з Вищим Розумом. Будучи конкретним ментальним чином в лінії сходження, воно має свободу вибору і незалежної дії. Воно, безсумнівно, обмежено станом фізичного тіла, точно так само, як і музикант обмежений своїм інструментом».

У своїй книзі «Хімія життя», Джордж Кейрі стверджує:

«Так звана хвороба — це не людина, не місце і не річ».

«Симптоми почуття, які називають хворобою, являють собою результат браку матеріалу — дефіциту в динамічних молекулах, які грають роль в упорядкованих життєвих процесах. Цей дефіцит і призводить до неприємних відчуттів, болів, надмірним виділенням, пітливості або підвищеній температурі в тканинах, яка викликана болючим рухом крові».

Підвищений рух — це зусилля, яке природа, або закон хімії, вживає для того, щоб відновити рівновагу між зменьшившимися молекулами творців тіла. Через закон збереження енергії, підвищене рух приводить до підвищеної температури. Ми називаємо цей ефект жаром.

Біохімія — це хімія життя, або союз між неорганічними і органічними речовинами, завдяки якому утворюються нові складові елементи.

У ставленні до так званої хвороби, ця система використовує неорганічні солі, відомі як клітинні солі або творці тканин.

Складові частини людського тіла — це досконалі принципи, такі як кисень, водень, вуглець, залізо, сода, магнезія, та інші. Ці елементи, гази і так далі є досконалими самі по собі. Але вони можуть утворювати нескінченні і різноманітні комбінації — точно так само, як цеглини, блоки та колоди, з яких споруджується будинок.

Симптоми так званої хвороби зникають або припиняють проявлятися, коли організм отримує харчування, в якому він потребує.

Людське тіло являє собою заряджену батарею, і воно завжди буде функціонувати правильно, коли воно забезпечується хімічними речовинами в потрібній кількості і в потрібній пропорції. Точно так само і автомобіль буде їхати, коли він заряджений або заправлений інгредієнтами, необхідними для початку руху.

Клітинні солі можна знайти у всій нашій їжі. Завдяки їжі, вони потрапляють в кров і можуть підтримувати процес життя. Завдяки закону хімічної спорідненості, ці солі підтримують форму людського тіла і тілесні функції. Коли в одній з цих сфер спостерігається дефіцит через недостатню засвоюваності їжі, поганої роботи печінки або проблем з травленням, відбувається дематеріалізація тіла. Таким чином, хвороба являє собою нестача деяких з хімічних компонентів, завдяки яким відбуваються хімічні процеси життя.

Біохіміки показали, що їжа не формує кров, а просто утворює мінеральну базу, вивільняючи неорганічні речовини або клітинні солі, які містяться в їжі. Органічні частини — такі як жири, білки і вуглеводи і так далі, які містяться в їжі, спалюються або перетравлюються в шлунку і кишечнику, щоб забезпечити рухову силу, завдяки якій діє людська машина, і дихають його легені, передаючи повітря всьому тілу по артеріях.

Таким чином, це ясно доведено, що повітря з’єднується з мінералами і утворює кров, доводячи те, що жири і білки, які можна знайти в крові, створюються з кожним подихом.

Якщо ми збільшимо ступінь активності клітин головного мозку, забезпечуючи його великою кількістю динамічних молекул крові, які відомі як мінерали або клітинні солі, ми зможемо зрозуміти в нашому розумі істини, яких не відчували раніше, коли активність мозку була на більш низькому рівні, навіть якщо на цьому рівні ми володіли звичайним здоров’ям.

Природна людина, що живе серед природних речей, повинна бути піднесена від природного до надприродного рівня, щоб усвідомити нові концепції, які тільки чекають її покликання.

За допомогою процесу регенерації, мільйони дрімаючих клітин мозку відроджені і приводяться в дію. Коли це відбувається, людина більше не бачить світ «навмання, як крізь тьмяне скло». Вона дивиться на світ очима духовного розуміння.