Частина 2[13] Основи логотерапії

Читачі моєї короткої автобіографічної оповіді зазвичай просять надати повніше й більш безпосереднє пояснення моєї терапевтичної доктрини. Тому я додав до першого видання «З табору смерті до екзистенціалізму» стислий розділ про логотерапію. Та цього виявилося недостатньо, мене й далі брали в облогу запити щодо більш розлогого викладу. Тож я повністю переписав розділ для цього видання і виклав свої міркування значно детальніше.

Завдання виявилося непростим. Подати читачеві у стислому вигляді весь матеріал, що міститься у двадцяти томах німецькою, — справа майже безнадійна. Я згадую американського лікаря, який одного разу з’явився в моєму віденському офісі й запитав: «Отже, лікарю, ви психоаналітик?» На це я відповів: «Не зовсім психоаналітик; скажімо так — психотерапевт». Затим він продовжив розпитувати мене: «До якої школи ви належите?» Я відповів: «Це моя власна теорія; вона називається логотерапія». — «Чи можете ви пояснити одним реченням, у чому полягає логотерапія? — запитав він. — Або хоча б сказати, яка різниця між психоаналізом і логотерапією?» — «Авжеж, — відповів я, — але, для початку, чи можете ви пояснити одним реченням, у чому, на вашу думку, суть психоаналізу?» Ось його відповідь: «Під час сеансу психоаналізу пацієнт мусить лежати на отоманці й розповідати про речі, які іноді неприємно згадувати». На що я негайно озвався такою імпровізацією: «А під час сеансу логотерапії пацієнт може сидіти, але повинен слухати речі, які іноді неприємно чути».

Звісно, це був жарт, а не скорочений опис логотерапії. Одначе щось у цьому жарті є, оскільки логотерапія порівняно з психоаналізом — це метод менш ретроспективний і менш інтроспективний. Логотерапія фокусується радше на майбутньому, тобто на сенсі того, що пацієнт повинен доконати в майбутньому. (Логотерапія насправді є психотерапією, зосередженою на сенсі.) У той самий час логотерапія розриває всі порочні кола й нищить механізми зворотного зв’язку, які відіграють таку значну роль у розвитку неврозів. Таким чином, типова самоцентрованість при неврозі руйнується, замість того щоб постійно глибшати й посилюватися.

Зрозуміло, що це твердження є надто спрощеним, хоча логотерапевти справді ставлять перед пацієнтом завдання переорієнтувати сенс власного життя, адже усвідомлення цього сенсу суттєво підвищує здатність до подолання неврозу.

Дозвольте мені пояснити, чому я вживаю термін «логотерапія» для назви моєї теорії. Logos — це грецьке слово, яке означає «сенс». Логотерапія, або, як її називають деякі автори, «Третя віденська школа психотерапії», зосереджується на сенсі людського існування, а також на пошуках цього сенсу людиною. Згідно з логотерапією, оце прагнення знайти сенс життя є основною мотиваційною силою людини. Ось чому я веду мову про «волю до сенсу» на противагу принципу задоволення (або, як ми також можемо його назвати, «волі до задоволення»), на якому ґрунтується фройдівський психоаналіз, а також на противагу до «волі до влади», на якій зосереджена адлерівська психологія, що використовує термін «прагнення до вищості».