Кредо психіатра

Не існує жодних обставин, які можуть позбавити людину найменших шансів на свободу. Таким чином, залишки свободи, якими б обмеженими не були, має особа в стані неврозу і навіть психозу. Дійсно, осердя особистості пацієнта залишається недоторканим навіть у випадку психозу.

Невиліковні душевнохворі можуть втратити свою корисність для суспільства, але все ж зберігають гідність людської істоти. Це моє кредо психіатра. Без нього я не вважав би за доцільне бути психіатром. Заради чого? Тільки заради зіпсованого механізму мозку, який не підлягає ремонту? Якби пацієнт не був чимось більшим, евтаназія була б виправданою.