Методики дослідження пам’яті

Методики дослідження пам’яті

Методика дослідження обсягу короткочасної пам’яті

Мета дослідження: визначення обсягу короткочасного запам’ятовування за методикою Джекобсона.

Матеріали та обладнання: бланк з чотирма наборами рядів чисел, аркуш для записів, ручка і секундомір.

Процедура дослідження

Дослід можна проводити з одним досліджуваним або з групою з 6–8 осіб. Він включає чотири аналогічні серії. У кожній з них експериментатор зачитує досліджуваному один з наведених наборів цифрових рядів.

Елементи рядів пред’являються з інтервалом 1 с. Після прочитування кожного ряду через 2–3 с за командою «Пишіть!» досліджувані на аркуші паперу відтворюють елементи ряду з тією послідовністю, з якою вони пред’являлись експериментатором. У кожній серії, незалежно від результату, зачитуються всі сім рядів. Інструкція для всіх серій експерименту однакова. Інтервал між серіями становить 6–7 хв.

Інструкція досліджуваному: «Я назву Вам кілька цифр. Слухайте уважно і намагайтеся запам’ятати їх якнайбільше. Після закінчення диктування за моєю командою «Пишіть!» запишіть те, що запам’ятали, з тією послідовністю, з якою вони пред’являлися. Увага! Починаємо!»

Обробка результатів

У процесі обробки результатів дослідження треба встановити:

— ряди, відтворені повністю і з тією послідовністю, з якою вони показувалися дослідником. Для зручності їх позначають знаком (+);

— найбільшу довжину ряду, який досліджуваний в усіх серіях відтворив правильно;

— кількість правильно відтворених рядів, більших за той, який відтворено досліджуваним в усіх серіях;

— коефіцієнт обсягу пам’яті, який знаходять за формулою

де П_к — обсяг короткочасної пам’яті;

А — найбільша довжина ряду, правильно відтвореного досліджуваним в усіх серіях;

С — кількість правильно відтворених рядів, більших за А; n — число серій досліду (в даному дослідженні — 4).

Аналіз результатів

Для аналізу результатів користуються такими показниками рівнів обсягу короткочасного запам’ятовування:

Шкала оцінки короткочасного запам’ятовування

Аналізуючи результати дослідження, потрібно звернути увагу на крайні варіанти отриманих рівнів запам’ятовування. Запам’ятовування, яке дорівнює 10, як правило, є наслідком використання досліджуваним логічних засобів або спеціальних прийомів мнемотехніки. В окремих випадках таке запам’ятовування є феноменальним.

Якщо отримано дуже низький рівень запам’ятовування, то вивчення особливостей пам’яті досліджуваного потрібно повторити через кілька днів. У здорової людини показник пам’яті 3–4 зумовлюється неприйняттям інструкції.

Низький і середній рівні короткочасного запам’ятовування може бути піднято завдяки систематичним тренуванням пам’яті за спеціальними програмами мнемотехніки.

Методика дослідження опосередкованого запам’ятовування

Мета дослідження: визначення впливу системи допоміжних засобів на запам’ятовування конкретних понять.

Матеріали та обладнання: набори слів тесту для запам’ятовування, протокол дослідження, папір, ручка, секундомір.

Процедура дослідження

Дослідження складається з двох серій і проводиться з одним досліджуваним.

Серія № 1

Завдання першої серії: визначення обсягу пам’яті досліджуваного при запам’ятовуванні словесного матеріалу без попередньо заданої системи зв’язків.

У досліді використовується класичний метод утримування членів ряду. Експериментальний матеріал включає 20 не пов’язаних між собою простих слів, які складаються з 4–6 букв. Перед досліджуваним ставиться завдання запам’ятати запропоновані слова і за командою відтворити їх на папері для записів. Експериментатор має читати слова чітко і швидко з паузами 2 с. Через 10 с після закінчення читання слів досліджуваному пропонується відтворити вголос або записати на папері запам’ятовані слова будь-якою послідовністю. Експериментатор відмічає в протоколі правильно відтворені слова. Допущені помилки відтворенні слів фіксуються в примітці. Протокол дослідження має такий вигляд:

Інструкція досліджуваному: «Я буду читати Вам ряди слів, слухайте уважно і спробуйте запам’ятати їх. Коли я закінчу читати слова і скажу: «Говоріть!», назвіть ті слова, які Ви запам’ятали в тій послідовності, в якій вони Вам пригадуються. Увага! Починаємо!»

Слова для запам’ятовування в першій серії:

1. Риба 6. Зуби 11. Білка 16. Земля

2. Гиря 7. Вогонь 12. Пісок 17. Вовк

3. Хліб 8. Цегла 13. Влада 18. Завод

4. Нога 9. Бант 14. Вікно 19. Лілія

5. Сіно 10. Стіна 15. Ручка 20. Пиріг

Після закінчення серії досліджуваний робить словесний звіт про те, яким способом він намагався запам’ятати слово. Цей звіт та спостереження експериментатора записують у протокол.

Серія № 2

Завдання першої серії: визначення обсягу пам’яті досліджуваного під час запам’ятовування словесного матеріалу із заздалегідь заданою системою смислових зв’язків. У досліді використовують метод утримування пар слів. Так, як і в першій серії, слова складаються з 4–6 букв. Досліджуваному дається завдання прослухати пари слів і запам’ятати друге слово кожної пари. Інтервал зачитування експериментатором пар слів — 2 с. Після закінчення читання наведених далі пар слів для запам’ятовування експериментатор через 10 с знову зачитує перше слово кожної пари, а досліджуваному пропонує пригадати друге слово цих пар. У протоколі другої серії відмічають правильно виділені слова, причому помилкові фіксують у примітці.

Інструкція досліджуваному: «Я назву Вам пари слів. Слухайте мене уважно і намагайтеся запам’ятати друге слово кожної пари. Коли я закінчу читати ці пари, то буду знову читати перші слова, а Ви у відповідь на назване перше слово відповідайте другим словом пари, яке Ви запам’ятали. Увага! Приготуйтеся слухати і запам’ятовувати!»

Після закінчення досліду експериментатор записує в протокол словесний звіт досліджуваного та свої спостереження про особливості запам’ятовування слів.

Слова для запам’ятовування в другій серії:

1. Курка — яйце

2. Кава — чашка

3. Стіл — стілець

4. Земля — трава

5. Ложка — їжа

6. Ключ — замок

7. Зима — сніг

8. Корова — молоко

9. Вино — склянка

10. Піч — дрова

11. Перо — папір

12. Закон — декрет

13. Грам — міра

14. Сонце — літо

15. Дерево — листок

16. Голос — радіо

17. Очі — книжка

18. Машина — дорога

19. Річка — берег

20. Місяць — ракета

Обробка результатів

У кожній серії підраховують кількість правильно відтворених слів і кількість помилок. Дані заносять у зведену таблицю:

Аналіз результатів

Аналізуючи результати запам’ятовування у двох серіях і порівнюючи кількісні показники, важливо звернути увагу на словесні звіти досліджуваного та на спостереження експериментатора.

Якщо запам’ятовування в першій серії в досліджуваного було безпосереднім, то його обсяг буде в межах 5–9 слів, що запам’яталися. Коли ж він запам’ятав більше 9 слів, то використав певні мнемотехнічні прийоми й зумів за короткий проміжок часу придумати певну систему зв’язків, які полегшують відтворення. Одним із моментів аналізу може стати порівняння правильності відтворення матеріалу залежно від порядку пред’явлення слів у першій та в другій серіях. Більшість досліджуваних запам’ятовують краще початок та кінець ряду, проте іноді трапляється краще запам’ятовування середини ряду. Враховуючи це, бажано скласти рекомендації до поліпшення пам’яті. Якщо в дослідженні брали участь кілька осіб, то після попередження про правила дотримання етики можна запропонувати учасникам поділитися тими прийомами, які було використано ними для запам’ятовування, виділивши прийнятніші з них. Серед таких прийомів найбільш імовірні візуалізація відповідного предмета, уявлення ситуацій, що утворюють зв’язки між словами, наприклад: «Фунт риби, зав’язаний бантиком».

Ці прийоми якраз і можуть слугувати початком складання рекомендацій для оволодіння мнемотехнікою.

Методика дослідження переважаючого типу запам’ятовування

Мета дослідження: виявлення переважаючого обсягу пам’яті за допомогою різних типів пред’явлення словесного матеріалу.

Матеріали та обладнання: чотири набори слів, які виражають конкретні поняття, один із наборів виконаний на окремих картках, чотири невеликих аркуші паперу для записів, секундомір.

Процедура дослідження

Переважаючий тип пам’яті встановлюють шляхом пред’явлення слів кількома способами. Дослідження складається з чотирьох серій. У першій серії зачитують слова для запам’ятовування (слухове сприймання)

У другій показують слова для зорового сприймання, причому кожне слово має бути чітко написане на окремій картці. У третій серії використовують моторно-слухову форму подання слів і в четвертій — комбіновану. Яка поєднує в собі слухове, зорове та моторне сприймання матеріалу.

Щоб не було перенавантаження під час визначення типу пам’яті, для кожної серії досить підготувати ряд з 10 слів.

Серія № 1

Експериментатор виразно з інтервалом 3 секунди читає слова для запам’ятовування. Перед зачитуванням слів дається інструкція.

Інструкція досліджуваному: «Я буду читати Вам слова. Слухайте їх уважно і запам’ятовуйте. Після паузи, коли я скажу «Пишіть!» на аркуші паперу запишете ті слова, які запам’ятали. Якщо все зрозуміло, приготуйтеся слухати і запам’ятовувати».

Слова для запам’ятовування в першій серії:

машина, яблуко, олівець, весна, лампа, ліс, дощ, квітка, каструля,

горобець

Після паузи на десять секунд подається команда: «Пишіть!»

Серія № 2

Другу серію можна проводити через 5 хвилин після закінчення першої.

У цій серії експериментатор послідовно показує слова, написані на окремих картках. Показування кожного слова має відповідати тривалості читання слова в першій серії, інтервал між словами такий самий, тобто 3 секунди.

Інструкція досліджуваному: «Я буду показувати Вам картки з написаними на них словами. Уважно читайте і запам’ятовуйте їх. За сигналом «Пишіть!» на аркуші паперу запишете ті слова, які запам’ятали. Якщо все зрозуміло, приготуйтеся читати і запам’ятовувати».

Слова для запам’ятовування в другій серії:

літак, груша, ручка, зима, свічка, поле, горіх, сковорідка, качка,

блискавка

Після прочитування слів і паузи на десять секунд подається

команда: «Пишіть!»

Серія № 3

Третя серія, аналогічно другій, проводиться після 5-хвилинної перерви. Експериментатор пропонує слухати слова і «записувати» їх ручкою в повітрі, щоб забезпечити моторну форму сприймання матеріалу. Інтервал між зачитуванням слів 3 секунди, а швидкість читання така сама, як і в першій серії.

Інструкція досліджуваному: «Я буду читати Вам слова. Слухайте їх уважно і «записуйте» в повітрі ручкою. За сигналом «Пишіть!» на аркуші паперу запишіть те, що запам’ятали. Якщо все зрозуміло, приготуйтеся слухати, «писати» слова і запам’ятовувати».

Слова для запам’ятовування в третій серії:

корабель, слива, лінійка, літо, ліхтар, річка, грім, ягода, тарілка,

гусак

Пауза перед сигналом «Пишіть!» у третій серії триває 10 секунд.

Серія № 4

Після 10-хвилинної перерви, коли закінчено третю серію, проводять четверту серію. Темп читання експериментатором слів та паузи між словами залишаються такими самими, як і в попередніх серіях. Щоб забезпечити комбінований тип сприймання матеріалу, досліджуваному не тільки зачитують слова, а й пропонують відразу записувати їх на окремому аркуші, а після записування останнього, десятого, слова аркуші перевертають, і за командою «Пишіть!» піддослідний на звороті відтворює те, що запам’ятав.

Інструкція досліджуваному: «Я буду читати Вам слова, а Ви їх записуйте й запам’ятовуйте. Після того, як я прочитаю останнє слово, аркуші переверніть і за сигналом «Пишіть!» запишіть на зворотній стороні те, що запам’ятали. Приготуйтеся слухати, записувати та запам’ятовувати».

Слова для запам’ятовування в четвертій серії:

поїзд, вишня, зошит, осінь, абажур, галявина, злива, гриб, чашка,

курка

Сигнал «Пишіть!» подається, як і в усіх попередніх серіях, через 10 секунд.

Обробка результатів

Показником обсягу пам’яті в цих серіях є кількість правильно відтворених слів. Результати заносяться в таблицю.

Аналіз результатів

Переважаючий тип пам’яті при різних типах подання словесного матеріалу визначають шляхом порівняння кількості правильно відтворених слів у кожній з чотирьох серій. Нормальним обсягом безпосередньої пам’яті слід вважати запам’ятовування 5–9 слів. Якщо в якій-небудь серії той, кого досліджували, запам’ятав 10 слів, він використав якусь систему засобів, про яку бажано дізнатися із самозвіту та зі спостережень.

Провідний тип пам’яті пов’язаний із відповідною репрезентативною системою уявлень особистості. Її виявлення допоможе зробити багатопланові рекомендації досліджуваному, особливо в плані запам’ятовування ним найбільш цінної інформації.