Тестові завдання для перевірки знань
Тестові завдання для перевірки знань
1. У сприйманні відображаються:
а) окремі властивості предметів і явищ;
б) цілісність перцептивного образу, який отримує індивід за допомогою органів чуття;
в) ступінь зосередженості індивіда, на певному об’єкті;
г) форма організації міжособистісної взаємодії.
2. Предметність, цілісність, константність, осмисленість є властивостями:
а) відчуттів;
б) сприймання;
в) мислення;
г) почуттів.
3. Властивість сприймання, що дозволяє зберегти незмінними якості предмета незалежно від того, з якої відстані, під яким кутом і при якому освітленні він сприймається, — це:
а) предметність;
б) константність;
в) цілісність;
г) структурність.
4. Розглядаючи плями невизначеної форми, люди бачать у них різні образи. Якою властивістю сприймання це можна пояснити:
а) предметністю;
б) апперцепцією;
в) константністю;
г) цілісністю.
5. Неадекватне сприймання, яке неправильно, викривлено, помилково відображає об’єкти, що діють на аналізатори, — це:
а) виділення фігури з фону;
б) ілюзія;
в) галюцинація;
г) витіснення.
6. Відносна постійність сприйманої форми, величини, кольору предмета незалежно від умов, у яких відбувається сприймання, називається:
а) предметністю;
б) цілісністю;
в) структурністю;
г) константністю.
7. Завдяки якій властивості сприймання навколишні предмети сприймаються нами як відносно сталі за формою, розміром, кольором незалежно від умов їх сприйняття:
а) предметності;
б) цілісності;
в) константності;
г) осмисленості.
8. Яка особливість сприймання проявляється в переважному
виокремленні одних об’єктів порівняно з іншими:
а) цілісність;
б) константність;
в) осмисленість;
г) вибірковість.
9. Яка особливість сприймання проявляється в тому, що отримані із
зовнішнього світу враження людина завжди відносить до тих чи інших предметів або явищ:
а) константність;
б) осмисленість;
в) вибірковість;
г) цілісність.
10. Яка особливість сприймання пов’язана з минулим досвідом людини, з осмисленням і усвідомленням предмета чи явища:
а) осмисленість;
б) вибірковість;
в) предметність;
г) константність.
11. Перебуваючи у приміщенні, ми чуємо певні шуми, які долинають із навколишнього середовища. Не дивлячись у вікно, ми можемо визначити, що або хто спричинює їх. Завдяки якій властивості сприймання це відбувається:
а) предметності;
б) константності;
в) осмисленості;
г) вибірковості.
12. Розмовляючи по телефону, ми не бачимо співрозмовника. Однак, як правило, можемо визначити, хто він. Це відбувається завдяки такій особливості сприймання, як:
а) константність;
б) цілісність;
в) предметність;
г) вибірковість.
13. Тип сприймання, для якого характерна точна відповідність тому, що відбувається у дійсності, називається:
а) синтетичним;
б) аналітичним;
в) об’єктивним;
г) суб’єктивним.
14. За якого домінуючого типу сприймання люди миттєво схоплюють кольори, форми, лінії, гармонію, безлад:
а) слухового;
б) зорового;
в) кінестетичного;
г) змішаного.
15. Залежність сприймання від загального змісту нашого психічного життя називається:
а) предметністю;
б) апперцепцією;
в) цілісністю;
г) структурністю.
16. За якого домінуючого типу сприймання враження людей стосуються головним чином того, що пов’язане з інтуїцією, здогадами, у розмові їх цікавлять внутрішні переживання:
а) слухового;
б) змішаного;
в) зорового;
г) кінестетичного.
17. Здатність відображати об’єкти і явища реального світу у формі окремих предметів називається:
а) предметністю;
б) цілісністю;
в) структурністю;
г) осмисленістю.
18. Люди якого домінуючого типу сприймання надають великого значення музиці, шумовим ефектам:
а) аудіального;
б) візуального;
в) кінестетичного;
г) змішаного.
19. Підставою класифікації сприймання на художнє, математичне, технічне, музичне є:
а) провідний аналізатор;
б) предмет відображення;
в) форма існування матерії;
г) вид діяльності.
20. Властивість сприймання, яка виражається в тому, що образи сприймання є цілісними, закінченими предметами, називається:
а) предметністю;
б) структурністю;
в) цілісністю;
г) осмисленістю.
21. Тип сприймання, для якого є характерним не уважність до деталей предметів, явищ, а навпаки, яскраве загальне враження від предметів називається: а) описовим;
б) синтетичним;
в) об’єктивним;
г) пояснювальним.
22. Тип сприймання, для якого мотиви вчинків інших людей, рушійні сили подій або явищ залишають поза увагою, називається:
а) описовим;
б) синтетичним;
в) об’єктивним;
г) суб’єктивним.
23. Для якого типу сприймання характерними є розповіді, наповнені подробицями й описом окремих деталей, за якими втрачається зміст цілого:
а) пояснювального;
б) аналітичного;
в) об’єктивного;
г) суб’єктивного.
24. Сприймання — це:
а) пізнавальний психічний процес безпосереднього чуттєвого відображення окремих властивостей явищ та предметів об’єктивного світу, що виникає при їх безпосередньому впливі на органи чуття i збудженні нервових центрів кори головного мозку;
б) активний процес відображення людиною предметів і явищ об’єктивної дійсності в їх істотних властивостях, зв’язках і відношеннях;
в) пізнавальний психічний процес, який виявляється в цілісному відображенні предметів, ситуацій і явищ, що виникають при безпосередньому впливові подразників на рецепторні поверхні органів відчуттів;
г) пізнавальний психічний процес розкриття загальних властивостей і відношень, мислене відокремлення одних ознак і властивостей від інших їхніх рис і від самих предметів, яким вони властиві.
25. Підґрунтям поділу сприймання на довільне й мимовільне є:
а) провідний аналізатор;
б) предмет відображення;
в) форма існування матерії;
г) цілеспрямованість характеру діяльності суб’єкта.
26. Який вид сприймання розвивається у дитини, коли вона ліпить з пластиліну фігурки:
а) дотикове;
б) слухове;
в) нюхове;
г) смакове.
27. Яким видом діяльності варто займатись з дитиною для розвитку її слухового сприймання:
а) малюванням;
б) грою на музичному інструменті;
в) ліпленням;
г) конструюванням.
28. Основним критерієм класифікації сприймання на сприймання простору, часу, руху є:
а) провідний аналізатор;
б) предмет відображення;
в) форма існування матерії;
г) активність суб’єкта.
29. Приклад малюнка, що сприймається то як ваза, то як два людських профілі, ілюструє закон:
а) транспозиції;
б) фігури й фону;
в) прегнантності;
г) константності.
30. Порушення сприймання, за якого людина бачить образи, яких насправді немає, називаються:
а) ілюзією;
б) галюцинацією;
в) фантазією;
г) мрією.
31. Властивість сприймання, що характеризує тісний зв’язок сприйманням з мисленням і розумінням сутності предметів, називається:
а) константністю;
б) осмисленістю;
в) вибірковістю;
г) цілісністю.
32. Завдяки якій властивості сприймання малюк упізнає свою матір, з якою б зачіскою і в якому б одязі вона не була:
а) осмисленість;
б) константність;
в) цілісність;
г) структурність.
33. У здатності людини пізнавати предмет за його неповним або помилковим зображенням проявляється така властивість сприймання, як: а) цілісність;
б) предметність;
в) константність;
г) структурність.
34. Перші ознаки предметного сприймання починають проявлятися у такому віці:
а) перші дні життя дитини;
б) 2–4 місяці;
в) дошкільному;
г) шкільному.
35. Активний розвиток сприймання у шкільному віці зумовлений:
а) виникненням складних видів зорового аналізу та синтезу;
б) здатністю фіксувати погляд на предметі;
в) становленням адекватного образу предмета під час маніпуляції з ним;
г) випереджаючим розвитком тілесних рухів.
36. Важливою умовою розвитку сприймання дитини є:
а) взаємодія з батьками;
б) спостереження різноманітних об’єктів та взаємодія з ними;
в) спрямування дитини дорослими на певний вид діяльності;
г) індивідуальне навчання дитини.
37. Концептуальне положення про умовно-рефлекторну діяльність внутрішньоаналізаторного й міжаналізаторного комплексів як підґрунтя сприймання вперше обґрунтував:
а) І. Павлов;
б) І. Сєченов;
в) Б. Баєв;
г) Г. Костюк.
38. Основна ознака сприймання, яка відрізняє його від відчуття, — це:
а) відображення окремих властивостей явищ та предметів;
б) зумовленість об’єктивним подразником;
в) можливість розвивати та удосконалювати;
г) формування цілісного образу предмета, явища, ситуації.
39. Результатом сприймання є:
а) цілісний образ об’єкта;
б) відображення в мозку людини окремих властивостей предметів і явищ довкілля;
в) кількість предметів, які людина може одночасно сприйняти за короткий проміжок часу;
г) те, що відображають властивості предметів та явищ навколишнього світу.
40. Предметність сприймання — це:
а) здатність відображати об’єкти і явища реального світу як не пов’язаних один з одним відчуттів;
б) властивість сприймання об’єднувати різні відчуття;
в) відсутність у процесі сприймання моторного компоненту;
г) відображення в перцептивному образі властивостей предмета не як ізольованих, а таких, що належать предмету.
41. Фізіологічною основою сприймання є процеси, що відбуваються:
а) в органах чуття;
б) у нервових волокнах;
в) у центральній нервовій системі;
г) в органах чуття, нервових волокнах та центральній нервовій системі.
42. Завдяки якій властивості сприймання людина здатна сприймати мелодії:
а) константність;
б) структурність;
в) цілісність;
г) апперцепція.