Тестові завдання для перевірки знань

Тестові завдання для перевірки знань

1. Психічний процес, який дозволяє відображати навколишню дійсність узагальнено, опосередковано та встановлювати зв’язки між предметами і явищами, — це:

а) пам’ять;

б) увага;

в) воля;

г) мислення.

2. Онтогенез мислення — це перехід:

а) від наочно-дійового через наочно-образне до словесно- логічного мислення;

б) від наочно-образного через словесно-логічне до наочно- дійового мислення;

в) від словесно-логічного через наочно-образне до наочно-дійового;

г) від наочно-логічного до образного.

3. Підставою поділу мислення на наочно-дійове, наочно-образне й словесно-логічне є:

а) провідний аналізатор;

б) предмет відображення;

в) форма існування матерії;

г) активність суб’єкта.

4. Уважається доведеним, що найбільш пізнім продуктом історичного розвитку є такий вид мислення:

а) наочно-дійове;

б) наочно-образне;

в) словесно-логічне;

г) інтуїтивне.

5. Безпосередній зв’язок мислення зі сприйняттям навколишньої дійсності є характерною рисою такого виду мислення, як:

а) наочно-дійове;

б) наочно-образне;

в) словесно-логічне;

г) індуктивне.

6. Визначте, про який вид мислення йдеться у даному фрагменті:

— Де Італія? — запитує Ліхонін.

— Ось вона. Чобіт, — відповіла Люба…

— Швеція й Норвегія?

— Це собака, яка стрибає з даху.

— Балтійське море?

— Вдова стоїть на колінах.

— Чорне море?

— Черевик.

— Іспанія.

— Товстун у кашкеті (Купрін О. І.):

а) наочно-дійове;

б) наочно-образне;

в) словесно-логічне;

г) теоретичне.

7. Щоб дістати бажану принаду, шимпанзе спочатку використовує маленьку й велику палиці, а потім підставляє ящик. Який вид мислення демонструє тварина:

а) наочно-образне;

б) наочно-дійове;

в) словесно-логічне;

г) інтуїтивне.

8. Дитині дошкільного віку демонструють дві пляшки, до половини заповнені водою. Потім одну пляшку перевертають догори дном. На питання, у якій пляшці води більше, дитина вказує на перевернуту, оскільки їй здається, що води в ній стало більше, ніж у першій. Про домінування якого виду мислення свідчить цей експеримент:

а) наочно-дійового;

б) наочно-образного;

в) теоретичного;

г) інтуїтивного.

9. Вид мислення, що опирається на безпосереднє сприйняття предметів, реальне перетворення в процесі дій із предметами, називається:

а) абстрактним;

б) наочно-образним;

в) словесно-логічним;

г) наочно-дійовим.

10. Вид мислення, пов’язаний із практичними діями над предметами, — це:

а) абстрактно-логічне мислення;

б) наочно-образне мислення;

в) предметно-дійове мислення;

г) практичне мислення.

11. Домінуючим у дітей дошкільного та молодшого шкільного віку є такий вид мислення:

а) наочно-образне;

б) наочно-дійове;

в) дедуктивне;

г) абстрактно-логічне.

12. Наочно-дійове мислення пов’язане з оперуванням:

а) поняттями;

б) уявленнями;

в) предметами;

г) судженнями.

13. Наочно-образне мислення пов’язане з:

а) оперуванням поняттями;

б) рефлексією;

в) оперуванням судженнями;

г) оперуванням уявленнями.

14. Аналіз, синтез, абстрагування, узагальнення, порівняння — це операції такого пізнавального психічного процесу:

а) уяви;

б) уваги;

в) мислення;

г) сприймання.

15. Групування предметів за подібністю основних ознак, властивих усім предметам даного виду, визначається як:

а) узагальнення;

б) порівняння;

в) класифікація;

г) абстрагування.

16. Уявне об’єднання предметів, явищ за їх загальними й суттєвими ознаками відоме як:

а) аналіз;

б) синтез;

в) узагальнення;

г) класифікація.

17. Розумовий розподіл предметів і явищ на частини або властивості (форма, колір, смак) — це:

а) аналіз;

б) синтез;

в) порівняння;

г) узагальнення.

18. Мислительна операція, що полягає в розчленуванні об’єкта мислення як цілого на частини за допомогою внутрішніх або зовнішніх операцій — це:

а) абстрагування;

б) аналіз;

в) синтез;

г) узагальнення.

19. Зіставлення предметів і явищ, знаходження подібності та відмінності між ними — це:

а) синтез;

б) порівняння;

в) узагальнення;

г) аналіз.

20. Встановлення подібності й відмінності між предметами і явищами реального світу називається:

а) порівняння;

б) аналіз;

в) абстрагування;

г) конкретизація.

21. Який вид мислення представлений такими характеристиками: розгорнуте в часі; має чітко виражені етапи; усвідомлюється суб’єктом:

а) інтуїтивне;

б) аналітичне;

в) абстрактне;

г) синтетичне.

22. Прогностично-комбінаторний склад мислення характеризується:

а) здатністю до включення інформації на підсвідомому рівні;

б) здатністю до перебору варіантів певної ситуації, стратегій і тактик;

в) здатністю до передбачень про можливі наслідки на випадок невдачі;

г) здатністю до аналізу у стресовій ситуації.

23. До характеристики мислення належить:

а) узагальнення;

б) опосередкування;

в) зв’язок з вирішенням певної задачі;

г) узагальнення, опосередкування та зв’язок з вирішенням певної задачі.

24. Яка із перерахованих рис не є специфічною для творчого мислення:

а) надійність;

б) пластичність;

в) гнучкість;

г) оригінальність.

25. Здатність людини не підпадати під вплив чужих думок, об’єктивно оцінювати позитивні та негативні аспекти явища або факту, виявляти цінне та помилкове в них характеризує таку якість мислення, як:

а) гнучкість;

б) критичність;

в) широту;

г) креативність.

26. Якість мислення, яка визначає свободу вибору завдань та їх рішення, — це:

а) критичність і гнучкість;

б) симультантність і широта;

в) самостійність;

г) глибина.

27. Думка про загальні, найсуттєвіші ознаки предметів чи явищ дійсності, називається:

а) судженням;

б) поняттям;

в) умовисновком;

г) дедукцією.

28. Думка, у якій що-небудь стверджується або заперечується про предмет, — це:

а) поняття;

б) умовисновок;

в) судження;

г) силогізм.

29. Дедуктивне міркування називається:

а) обґрунтуванням;

б) умовисновком;

в) поняттям;

г) судженням.

30. Логічний перехід у процесі мислення від загального до часткового називається:

а) індукцією;

б) дедукцією;

в) поняттям;

г) судженням.

31. Умовисновок, у якому людина йде від загальних суджень до суджень часткових і поодиноких, називається:

а) аналогією;

б) індукцією;

в) дедукцією;

г) порівнянням.

32. Умовисновок, у якому людина йде від фактів до узагальнень, називається:

а) індукцією;

б) дедукцією;

в) синтезом;

г) аналогією.

33. Індивідуальна особливість мислення, яка характеризується часом, упродовж якого різні люди виконують одне й теж саме завдання, — це:

а) швидкість;

б) послідовність;

в) критичність;

г) самостійність.

34. Мислення поняттями шляхом розмірковувань — це:

а) наочно-образне;

б) предметно-дійове;

в) практичне;

г) словесно-логічне.

35. Поняття — це форма:

а) сприймання;

б) мислення;

в) пам’яті;

г) мовлення.

36. Уміння швидко змінювати свої дії при зміні ситуації, готовність швидко переключатися з одного способу розв’язання завдань на інший характеризують таку особливість мислення, як:

а) критичність;

б) швидкість;

в) широта;

г) гнучкість.

37. Судження — це форма:

а) пам’яті;

б) мислення;

в) мовлення;

г) сприймання.

38. Вид умовисновку, у якому здійснюється перехід від окремих випадків до загального положення, називається:

а) індуктивним;

б) дедуктивним;

в) індуктивно-дедуктивним;

г) абстрактним.

39. Сукупність розумових здібностей, які забезпечують успішність пізнавальної діяльності людини, називаються:

а) мислительними операціями;

б) інтелектом;

в) критичністю мислення;

г) креативністю мислення.

40. Теоретичне й практичне мислення розрізняють:

а) за типом завдань, що розв’язуються;

б) за характером узагальнень;

в) за активністю суб’єкта;

г) за провідним аналізатором.

41. Відносно стійка структура розумових здібностей — це:

а) мислення;

б) інсайт;

в) інтелект;

г) обдарованість.

42. Миттєве усвідомлення рішення деяких проблем — це:

а) мислення;

б) інтелект;

в) інсайт;

г) евристика.

43. На систематичний і всебічний розгляд питання або проблеми орієнтований такий стиль мислення, як:

а) реалістичний;

б) ідеалістичний;

в) прагматичний;

г) аналітичний.

44. В умінні проникати в сутність складних явищ, процесів виражається така якість мислення, як:

а) широта;

б) глибина;

в) самостійність;

г) гнучкість.

45. Теоретичне й емпіричне мислення розрізняють за:

а) провідним аналізатором;

б) характером узагальнень;

в) типом розв’язуваних завдань;

г) активністю суб’єкта.

46. Наочно-образне мислення яскраво проявляється у віці:

а) 2–3 років;

б) 4–6 років;

в) 7–8 років;

г) 9-10 років.

47. Несвідомий, як правило, акт моментального «охоплення» структури ситуації або завдання є мисленням:

а) дискурсивним;

б) теоретичним;

в) аналітичним;

г) інтуїтивним.

48. Метод пошуку, який зі значною ймовірністю дозволяє відбирати найбільш успішні способи розв’язання завдань, називається:

а) евристикою;

б) інсайтом;

в) проникливість;

г) «осяянням».

49. Узагальненість, абстрагованість, абстрактність є істотними характеристиками такого виду мислення, як:

а) наочно-образне;

б) наочно-дійове;

в) практичне;

г) абстрактно-логічне.

50. Широта мислення — це характеристика його:

а) виду;

б) рівня;

в) форми;

г) якості.