Словник термінів

Словник термінів

Аксони — волокна тіла нервової клітини, які передають збудження іншим нервам.

Аферентні неврони — провідники збудження від периферії до центр нервової системи.

Безумовний рефлекс — спадково закріплена стереотипна форма реагування на біологічно значущі впливи зовнішнього світу або зміни внутрішнього середовища організму.

Дендрити — волокна тіла нервової клітини, які сприймають збудження.

Ефектор — кінцевий елемент рефлекторної дуги (м’язи, залози), зміна стану яких є показником здійснення рефлексу.

Еферентні неврони — передають збудження від центру до периферії нервової системи.

Інстинкти — це вроджені видові форми поведінки, які виробились в ході природного відбору як результат відбору і закріплення біологічно доцільних дій.

Інтелектуальні форми поведінки — найпростіші форми мисленнєвої діяльності, що ґрунтуються на встановленні зв’язків між предметами.

Навички — це індивідуально набута форма поведінки, яка закріплюється в результаті повторень.

Нервова клітина (неврон, нейрон) — це основний структурний і функціональний елемент нервової системи.

Подразливість — властивість живих організмів (тварин, рослин) реагувати змінами свого стану або рухами на різні зовнішні подразники: електромагнітні хвилі, вібрації, зміни температури, вологості тощо.

Психіка — властивість головного мозку людини створювати суб’єктивні образи об’єктивної реальності, за допомогою яких відбувається керування діяльністю і поведінкою людини.

Рефлекс — реакція організму у відповідь на подразнення зовнішнього чи внутрішнього середовища.

Рецептори — кінцеві утворення доцентрових нервових волокон у тілі тварин і людини.

Свідомість — вищий рівень психічного відображення світу і саморегуляції, властивий лише людині як суспільно-історичній істоті.

Синапс — утворення, через яке здійснюється контакт аксона з дендритами.

Умовний рефлекс — рефлекс, що утворюється при зближенні у часі будь-якого первинно індиферентного подразника з наступною дією подразника, що викликає безумовний рефлекс.

Чутливість — подразнюваність щодо впливів середовища, які співвідносять організм з іншими впливами, що орієнтують організм у середовищі, виконуючи сигнальну функцію.