Методики дослідження самосвідомості особистості

We use cookies. Read the Privacy and Cookie Policy

Методики дослідження самосвідомості особистості

Символічні завдання на виявлення «соціального Я»

Мета: вимір різних аспектів «Я-концепції».

Опис: діагностичний інструмент представляє собою серію оригінальних символічних проективних проб, спрямованих на вимір самовідносин і самоідентичності.

Підґрунтям методики є припущення, що дистанція на листку паперу між кружками, які символізують «Я», і «значущих інших» може бути інтерпретована як психологічна дистанція: позиція лівіша від інших — як пережита цінність «Я», позиція вище — як пережита сила «Я», усередині фігури, складеної із кружків «інших» — як включеність і залежність, поза — як незалежність «Я».

Самооцінка

Інструкція: перед Вами на листку паперу рядок з восьми кружків. Виберіть кружок для себе і кружки для інших людей з Вашого оточення.

Інтерпретація: самооцінка визначається як сприйняття суб’єктом його цінності, значущості в порівнянні з іншими. Чим лівіше розташований кружок, який означає «Я», тим вища самооцінка випробуваного.

Сила

Інструкція: перед Вами кружок, який означає «Я» в оточенні інших кружків. Виберіть із цих кружків той, що означає іншу значущу для Вас людину (батька, друга, керівника).

Інтерпретація: сила визначається як перевага, рівність або підпорядкованість стосовно певних авторитетних фігур. Мірою сили є вище розташування кружка, який позначає «Я», у порівнянні з кружками, що позначають інших.

Соціальна зацікавленість

Інструкція: на листку зображений трикутник, вершинами якого є кружки, які позначають інших людей (батьків, учителів, друзів). Розмістіть кружок, що позначає «Я».

Інтерпретація: соціальна зацікавленість — сприйняття себе частиною групи або окремим від інших. Якщо випробуваний розміщує кружок усередині трикутника, то він сприймає себе частиною цілого, якщо поза — то він сприймає себе окремим від соціального цілого.

Ідентифікація

Інструкція: перед Вами горизонтальні ряди кружків, ліві крайні з яких позначають конкретних осіб. Вам необхідно вибрати в кожному ряді кружок, який позначає себе.

Інтерпретація: мова йде про ідентифікацію включення або не включення себе в «Ми». Чим більше кружків між «Я» й іншим, тим слабкіше «Ми». В іншому завданні випробуваному пропонується намалювати в будь-якому місці два кружки, які позначають його самого й іншого (друга, матір, батька тощо). Чим ближче кружки один до одного, тим більша ідентифікація з іншою людиною.

Егоцентричність

Інструкція: розташуйте кружок, який означає «Я», і кружок, що означає іншого, усередині великого кола.

Інтерпретація: егоцентричність — сприйняття себе «фігурою» або «тлом». Якщо кружок «Я» випробуваний розташовує ближче до центру, ніж кружок іншого, це свідчить про егоцентричність.

У цілому всі наведені проби мають задовільну надійність. Діти розташовують «найкращих» дітей ліворуч, а поганих — праворуч; матір і батька, як правило, також розташовують ліворуч, себе ж діти в ряду дітей розташовують лівіше, ніж у ряду дорослих.

Нейропсихологічні пацієнти й соціальні ізоляти розташовують себе правіше, ніж здорові діти й соціометричні лідери.

Самооцінка

Інструкція № 1: оцініть кожну із запропонованих у таблиці якостей з погляду корисності, соціальної значущості, бажаності в балах від 1 до 20. Оцінка для кожної з якостей не повинна повторюватися. При цьому, оцінкою 20 балів оцініть найкорисніше і найбажаніше, а 1 балом — менш значуще й корисне. Відповідь запишіть у таблиці тесту в графі № 1.

Інструкція № 2: після виконання завдання закрийте аркушем (або загніть) графу № 1 із проставленими Вами оцінками, а в графі № 2 відзначте цифрою 20 ту якість, яка Вам властива найбільше, а оцінкою 1 — яка властива найменше. Далі повторіть оцінку в балах інших якостей, пам’ятаючи, що оцінки не повинні повторюватися.

Обробка результатів та інтерпретація: відкрийте графу № 1.

Починаючи з верхнього рядка від оцінки в графі № 1 відніміть оцінку в графі № 2, і запишіть результат у графу «Д» (із знаком «+» чи «—»).

Піднесіть до квадрата значення в графі «Д» і запишіть їх у графу «Д2».

Помножте цю суму на число 0,00075. Далі з одиниці відніміть отриманий добуток:

(«Я» = 1–0,00075 х суму Д2)

Коефіцієнт рангової кореляції «Я» може мати значення від «+1» до «-1». Чим ближче «Я» до «+1», тим вище самооцінка випробуваного.

Намалюй людину

Інструкція: намалюй людину, яку хочеш.

Усі питання, репліки, стирання й доповнення малюнка, а також час малювання, фіксуються у протоколі.

По закінченні малювання потрібно запитати у досліджуваного, чи він все намалював. Потім перейти до заключної бесіди, що складається приблизно з таких питань: «Хто це? Де він живе? Є чи в нього друзі? Чим він займається? Добрий він чи злий?» і т. д.

Обробка результатів та інтерпретація

Порядок інтерпретації

1. Хто зображений?

2. Що він робить у цей момент, за словами автора?

3. Пропорційність фігури й особливості зображення окремих частин, розташування на аркуші.

4. Декорування й фарбування.

5. Наявність додаткових аксесуарів.

6. Кількість ліній (натиск, рівномірність і т. д.).

7. Про що говорив при бесіді?

Інтерпретація: якщо намальована фігура дивиться вліво (для праворуких) — це ознака спрямованості в минуле, яке, можливо, було більш сприятливим; якщо вправо — спрямованість у майбутнє, прямо — спрямованість у сьогодення.

Малюнок у профіль означає схильність до інтроверсії, фігура зі спини — глибока інтроверсія.

Звичайно люди малюють людину своєї статі — це ознака нормальної ідентифікації. Якщо ж вона порушена, то зображується представник протилежної статі або ж безстатева істота. Крім того, зображення особи протилежної статі може бути пов’язане із привабливими або загрозливими людьми з оточення досліджуваного.

Частини тіла

Голова

Голова — символ інтелектуальної сфери, особливо чоло. Відсутність чола означає, що свідомо не звертається увага на інтелектуальну сферу. Пропорції між головою та тулубом є співвідношення між фізичним і духовним. Зображення на голові чого-небудь, наприклад, капелюха, — символ перцептивного захисту.

Обличчя — символ сфери спілкування. Людина, яка має проблеми в спілкуванні, малює риси обличчя нечітко, не малює їх, зовсім закреслює обличчя або малює в останню чергу. Якщо всі деталі обличчя промальовані добре — це знак високої зацікавленості в самому собі. Гарні очі й довгі вії — ознака естетичних нахилів малювальника, жіночність, у дівчаток — ознака статевої ідентифікації.

Вуха — якщо вони є, то означають відкритість сприйняття або настороженість до навколишнього світу.

Очі — великі із промальованими зіницями або без зіниць, із заштрихованими склерами — символ страху, або тривоги.

Рот — якщо відкритий, то це ознака агресії або вербальної активності агресивного характеру; якщо промальовані зуби, то це явна агресія (можливо, захисного характеру).

Губи — символ сексуальної сфери. Пухкі губи в дівчинки — ознака статевої ідентифікації.

Ніс — окремо не інтерпретується, якщо бракує певних частин тіла то це може вказувати на деякий ступінь інтелектуальної недостатності.

Шия — контроль за своїми проявами, ступінь їхньої довільності. Довга шия може означати цікавість.

Тулуб

Руки — символ активності й спілкування. Руки розставлені в сторони — ознака товариськості. Руки заховані, притиснуті до тіла, у кишенях або за спиною — нетовариськість, замкнутість, незадоволеність собою. Пальці розчепірені — також незадоволеність собою. Якщо пальці ретельно промальовані — у людини є здатність до керування й перетворень. Довгі пальці з нігтями або підкреслення кулаків — ознака агресії. Про те ж говорять руки, підняті вгору. Тулуб, намальований без рук, вказує на пасивність.

Торс — уявлення про фізичний вигляд людини. Якщо тендітна дитина малює сильну, мускулисту людину — це ознака компенсації чогось ідеального для її фізичного вигляду. Якщо сильна дитина малює кволого, то, можливо, це ознака асоціації з переживанням минулого. Якщо маленькою дитиною промальовано пупок — це ознака егоцентризму, якщо ж дитина старшого віку, то це ознака інфантильності чи прагнення заглибитись у себе. Часто фігура прикрашається додатковими аксесуарами (черевики, пряжки тощо), що вказує на увагу до власної персони.

Ноги — символ опори, стійкості, спрямованості на практичну орієнтацію. Якщо ноги промальовані так, то це ознака стійкості, впевненості в собі:

Якщо ноги промальовані двома лініями або ж стоп немає зовсім, то це свідчить про почуття непевності. Лінія плаття також є символом опори. Якщо малюнок розфарбований, то варто звернути увагу на такі кольори: чорний, який символізує агресію; червоний — активність, коричневий — нездоров’я.

Будинок — дерево — людина

Інструкція: намалюйте будинок, дерево й людину на повний зріст, постарайтеся зобразити на цьому ж малюнку якусь дію.

Усі питання й коментарі випробуваного, під час виконання малюнка й інших важливих моментів заносяться до протоколу. Після того, як малюнок завершений, можна перейти до бесіди з випробуваним, у якій можуть використовуватись такі питання: «Яка ситуація тут намальована?», «Що відбувається на малюнку?», «Чи є взаємодія між людиною, деревом і будинком?», «Якщо так, то чи вона позитивна?», «Із чим асоціюється у Вас будинок, дерево й людина?», «Що вони можуть для Вас символізувати?».

У цьому варіанті тесту Р. Бернса стверджується, що взаємодія між будинком, деревом і людиною представляє собою зорову метафору. Якщо привести весь малюнок у дію, Ви побачите те, що дійсно відбувається у Вашому житті.

Обробка результатів та інтерпретація: у спрощеній формі дерево в малюнку типу «Будинок — дерево — людина» символізує життєву енергію. Ваше прагнення до життя визначається товщиною стовбура й гілок. Якщо дерево займає на малюнку значне місце, це говорить про величезну енергію й позитивний підхід до життя.

Якщо випробуваний малює тільки себе, це значить, що він добре контролює своє життя. Якщо на малюнку є інша людина, це значить, що вона є рушійною силою в його житті.

Будинок — немов сцена з життя, залежно від того, як він виглядає, це може бути будинок, у якому минуло дитинство, халупа або навіть в’язниця. Якщо усередині будинку перебуває людина, це значить, що малювальник має потребу в захисті. Якщо на малюнку будинок займає багато місця, це означає прагнення до досягнення матеріальних благ.

Ще одним способом інтерпретації малюнка може стати порядок, у якому намальований будинок, дерево, людина. Якщо першим намальоване дерево, значить основним є життєва енергія. Якщо ж першим намальований будинок, то це значить, що на першому місці безпека, успіх або, навпаки, зневага до цих категорій.

Приклади інтерпретації малюнків дерева:

Під поривом вітру дерево схилилося до будинку. Це прагнення до безпеки й спокою вдома. Образ може означати замкнутість на минулому.

Гілки спрямовані вниз. Це говорить про безліч невирішених проблем. Малюнок верби означає депресію й замкнутість на минулому.

Гілки спрямовані вгору. Якщо дерево міцно стоїть на землі, такий малюнок характеризує людину із досить удалим життям, яка прагне вперед.

Гілки спрямовані назовні. Такий малюнок звичайно роблять люди, які люблять надавати допомогу іншим.

Більшість гілок і зелені з боку будинку. Це означає особистість, яка приділяє велику уваги одному аспекту життя, забуваючи про інші.

Більшість гілок і зелені з протилежного боку від будинку. Така особистість прагне спрямувати енергію у свій власний ріст, заперечуючи сімейні й домашні цінності.

Приклади інтерпретації малюнків будинку:

Труба. Акцент на трубі припускає заклопотаність психологічною атмосферою в будинку, це може також означати мужність, силу й творче начало.

Двері. Відсутність дверей може означати психологічну неприпустимість. Двері дуже маленьких розмірів можуть означати незручність. Двері, розташовані збоку, означають втечу.

Дах. Гострий дах означає сильне Суперего й почуття провини. Акцентований або ретельно намальований дах припускає слабкий контроль за світом фантазій.

Сходи й доріжки. Намальовані в традиційному стилі, вони припускають бажання соціальної активності. Сходи, що ведуть до чистої стіни — конфліктність і неприступність. Добре намальовані доріжки означають гарне почуття контролю за своєю поведінкою і розвинене почуття такту, довгі доріжки або щаблі — почуття дистанції в спілкуванні.

Вікна. Відсутність вікон може означати замкнутість, у той час як велика їх кількість припускає активність, відкритість і гарний контакт із навколишніми. Фіранки — це заклопотаність красою й прагнення зберігати дистанцію в спілкуванні. Маленькі вікна є свідченням незручності і психологічної неприступності.