Тестові завдання для перевірки знань

We use cookies. Read the Privacy and Cookie Policy

Тестові завдання для перевірки знань

1. Процес довільного оперування образами, що має задовольняти потребу, на шляху реального задоволення якої є перешкоди, — це:

а) сновидіння;

б) фантазування;

в) ілюзії;

г) репродукція.

2. Мимовільне або довільне створення об’єктів зі спотворенням їхніх окремих властивостей — це:

а) фантазування;

б) художня уява;

в) ілюзія;

г) сон.

3. Який вид уяви демонструє людина, коли читає різноманітні описи, розглядає малюнки чи креслення:

а) продуктивну;

б) репродуктивну;

в) фантазування;

г) мрію?

4. Який прийом уяви ґрунтується на об’єднанні в новому образі властивостей або частин інших предметів (наприклад: дракона, русалки, аеросаней та ін.):

а) споріднення;

б) типізація;

в) аглютинація;

г) виокремлення.

5. Який прийом уяви використаний для створення образів Гулівера, триголового змія, багаторукої богині:

а) аглютинація;

б) гіперболізація;

в) доповнення;

г) загострення.

6. Процес уявного виокремлення істотного в однорідних явищах і втілення його в новому образі, завдяки чому цей образ поєднує в собі риси, притаманні різним об’єктам, — це:

а) гіперболізація;

б) типізація;

в) аглютинація;

г) загострення?

7. Уява виражається в:

а) організації системи понять;

б) побудові випереджаючих образів;

в) нерозривному зв’язку з відчуттями;

г) нерозривному зв’язку з волею.

8. Визначте, що із перерахованого характеризує творчу уяву:

а) відтворення, яке розгортається на основі розповідей, описів, схем;

б) створення нового, що не має аналогів;

в) хаотичне розгальмування кори головного мозку;

г) система образів, що мимовільно виникає під час сну.

9. Процес створення індивідом наочних образів, внутрішня активність, за допомогою якої він здійснює випереджальне відображення дійсності, розширює кругозір свого життя, — це:

а) сновидіння;

б) уява;

в) ілюзії;

г) мислення.

10. Укажіть, для якого віку людини характерні такі особливості уяви: уява не виходить за межі ігрового використання, а існує виключно у формі відповідної предметної дії:

а) дошкільний вік;

б) молодший шкільний вік;

в) середній шкільний вік;

г) старший шкільний вік.

11. У якому віці уява характеризується послабленим зв’язком із мисленням (закон Рібо):

а) 3-10 років;

б) 11–15 років;

в) 16–25 років;

г) 26–45 років.

12. Процес мимовільного або довільного створення образів, не призначених для втілення у дійсність, — це:

а) активна уява;

б) пасивна уява;

в) первісна свідомість;

г) містичні значення.

13. До пасивної уяви, мимовільного чи довільного створення образів, які не призначені для втілення в дійсність належить:

а) фантазування;

б) репродуктивна уява;

в) мрія;

г) творча уява.

14. До якого психічного процесу належать прийоми створення образів аглютинація, гіперболізація, схематизація, типізація:

а) мислення;

б) уяви;

в) уваги;

г) волі.

15. Визначте, який прийом використано для створення образів фантастичних істот — кентавра, сфінкса, дракона тощо:

а) аглютинація;

б) гіперболізація;

в) загострення;

г) типізація.

16. Персервація — це:

а) уявлення, які мають нав’язливий характер;

б) відтворення, що виникає при повторному сприйманні;

в) «виринання» у свідомості того, що раніше важко було згадати;

г) активізація попередніх вражень, які сприяють пригадуванню.

17. Створення нового образу шляхом поєднання якостей, властивостей або частин, запозичених від різних об’єктів, називається:

а) аглютинацією;

б) аналогією;

в) наголошуванням;

г) типізація.

18. Форма психічного відображення, яка полягає в створенні образів на основі раніше сформованих уявлень, називається:

а) відчуттям;

б) уявою;

в) сприйманням;

г) почуттями.

19. Прийом створення нового образу, схожого на реально існуючий об’єкт, у якому проектується принципово нова модель явища чи факту, — це:

а) аглютинація;

б) типізація;

в) аналогія;

г) акцентування.

20. Вид уяви, який скеровується спеціальною метою створити образ того чи іншого об’єкта, називається:

а) аналогією;

б) акцентуванням;

в) мимовільним;

г) довільним.

21. Прийом створення нового образу, який полягає в навмисному посиленні в об’єкті певних ознак, що виявляються домінуючими на фоні інших, — це:

а) типізація;

б) аналогія;

в) акцентування;

г) аглютинація.

22. Вид уяви, який характеризується створенням людиною образів нових для неї об’єктів на основі їх словесного опису, графічного чи музичного зображення, називається:

а) довільною уявою;

б) мимовільною уявою;

в) творчою уявою;

г) репродуктивною уявою.

23. Прийом, що полягає у виділенні суттєвого, яке повторюється в однорідних фактах, і втіленні його у новому конкретному образі, - це:

а) аналогія;

б) акцентування;

в) аглютинація;

г) типізація.

24. Вид уяви, який знаходить свій вияв у створенні образів бажаного майбутнього, називається:

а) аглютинацією;

б) мрією;

в) гіперболізацією;

г) літотою.

25. Локатор та «електронне око» були створені за допомогою такого прийому уяви як:

а) акцентування;

б) аглютинація;

в) типізація;

г) аналогія.

26. Образи русалки, мінотавра, пегаса створені за допомогою такої форми уяви, як:

а) типізація;

б) гіперболізація;

в) схематизація;

г) аглютинація.

27. Технічні винаходи: тролейбус, аеросани, літак-амфібія створені за допомогою такої форми уяви, як:

а) аглютинація;

б) типізація;

в) аналогія;

г) акцентування.

28. За допомогою якого прийому уяви створено образи таких казкових героїв: Хлопчик-Мізинчик, Дюймовочка, ельф, гном:

а) схематизація;

б) гіперболізація;

в) аглютинація;

г) літота.

29. Художник створює карикатури й шаржі за допомогою такого прийому уяви, як:

а) типізація;

б) аналогія;

в) аглютинація;

г) акцентування.

30. Вид уяви, який проявляється тоді, коли необхідно відтворити уявлення об’єкта, що якомога повніше відповідає його опису, називається:

а) відтворюючою;

б) творчою;

в) мрією;

г) репродуктивно-творчою.

31. Механізм переробки уявлень в уявні образи, що полягає у приєднанні в уяві частин чи властивостей одного об’єкта до іншого, називається:

а) абстрагуванням;

б) аглютинацією;

в) гіперболізацією;

г) схематизацією.

32. Про який прийом створення уявних образів йдеться: М. Горький радив молодим письменникам: «Якщо ви описуєте крамаря, то треба зробити так, щоб в одному крамареві було описано тридцять крамарів, щоб цієї речі читачі в Херсоні, бачили херсонського крамаря, а читачі Арзамаса — арзамаського…»:

а) аглютинація;

б) гіперболізація;

в) загострення;

г) типізація.

33. Психологічний механізм уяви — це:

а) типологічні особливості вищої нервової діяльності;

б) дисоціація життєвих вражень та об’єднання виокремлених елементів у нові комбінації;

в) виконання різних розумових дій, завдяки чому зберігається зв’язок продуктів людської фантазії з реальністю;

г) здатність нервової системи фіксувати й зберігати враження.

34. Відтворення образу предмета, що ґрунтується на минулому досвіді суб’єкта і виникає під час відсутності впливу предмета на органи чуття, називається:

а) відчуттям;

б) сприйняттям;

в) уявленням;

г) почуттям.

35. Специфічним проявом впливу образів уяви на рухову сферу особистості є:

а) ятрогенія;

б) ідеомоторні акти;

в) аглютинація;

г) тактильно-кінестетичні відчуття.

36. Між уявленнями різних людей існує відмінність:

а) за яскравістю;

б) за повнотою образу;

в) за виразністю;

г) за яскравістю, повнотою й виразністю.

37. Пасивну й активну уяву розрізняють:

а) за предметом відображення;

б) за формою існування матерії;

в) за спрямованістю відображення;

г) за ступенем психічної активності.

38. Підставою класифікації уяви на зорову й слухову є:

а) форма існування матерії;

б) предмет відображення;

в) провідний аналізатор;

г) активність суб’єкта.

39. Процес створення людиною образів бажаного майбутнього — це:

а) мрія;

б) марення;

в) утопія;

г) фантазія.

40. Нетактовне слово вчителя, що травмує психіку учня, породжуючи фантастичні страхи, може викликати такий нервовий розлад, як:

а) ятрогенія;

б) дидактогенія;

в) стигма;

г) аглютинація.

41. «Склеювання» різних якостей, властивостей, частин, які в повсякденному житті не поєднуються, називається:

а) гіперболізацією;

б) схематизацією;

в) типізацією;

г) аглютинацією.

42. Прийом збільшення або зменшення якостей чи властивостей предмета, зміни кількості його частин або їхнє зміщення називається:

а) гіперболізацією;

б) схематизацією;

в) типізацією;

г) аглютинацією.

43. Уява, що завжди спрямована на розв’язання творчого або особистісного завдання називається:

а) активною;

б) репродуктивною;

в) оригінальною;

г) творчою.

44. Прийом створення уявних образів, що найяскравіше відображається у шаржах, називається:

а) аглютинацією;

б) перебільшенням;

в) типізацією;

г) акцентування.

45. Уява, спрямована в майбутнє, у перспективу життя й діяльності людини, — це:

а) сон;

б) фантазування;

в) ілюзія;

г) мрія.

46. Уявлення — це:

а) відображення в мозку людини образів предметів і явищ об’єктивної дійсності, які людина сприймала раніше, але не сприймає на даний момент;

б) відображення у мозку людини образів предметів і явищ об’єктивної дійсності, які людина ніколи не сприймала і не сприймає;

в) відображення у мозку людини образів предметів і явищ об’єктивної дійсності внаслідок їх безпосереднього впливу на органи чуття;

г) відображення у мозку людини образів предметів і явищ об’єктивної дійсності внаслідок їх повторного сприймання.

47. Уява, спрямована в майбутнє, у перспективу життя і діяльності людини, — це:

а) сон;

б) фантазування;

в) ілюзія;

г) мрія.

48. У фантастичних образах відображуються:

а) потреби, почуття, настрої, бажання, симпатії й антипатії людини;

б) прагнення передбачити майбутнє;

в) прагнення пояснити незрозуміле;

г) прагнення перетворити дійсність.

49. Такі характеристики уяви, як-от: обмеженість, скутість сприймання, відсутність оперування предметами-замінниками, відтворювальний і мимовільний характер — притаманні такому віковому періодові людини:

а) підлітковому;

б) ранньому дитячому;

в) молодшому шкільному;

г) юнацькому.

50. Відтворювальну уяву дитини можна розвивати за допомогою:

а) гри, вирішення проблемних ситуацій;

б) дослідницької діяльності;

в) дослідницької діяльності, гри, вирішення проблемних ситуацій;

г) сприймання (зокрема художніх творів).