Тестові завдання для перевірки знань

Тестові завдання для перевірки знань

1. У сприйманні відображаються:

а) окремі властивості предметів і явищ;

б) цілісність перцептивного образу, який отримує індивід за допомогою органів чуття;

в) ступінь зосередженості індивіда, на певному об’єкті;

г) форма організації міжособистісної взаємодії.

2. Предметність, цілісність, константність, осмисленість є властивостями:

а) відчуттів;

б) сприймання;

в) мислення;

г) почуттів.

3. Властивість сприймання, що дозволяє зберегти незмінними якості предмета незалежно від того, з якої відстані, під яким кутом і при якому освітленні він сприймається, — це:

а) предметність;

б) константність;

в) цілісність;

г) структурність.

4. Розглядаючи плями невизначеної форми, люди бачать у них різні образи. Якою властивістю сприймання це можна пояснити:

а) предметністю;

б) апперцепцією;

в) константністю;

г) цілісністю.

5. Неадекватне сприймання, яке неправильно, викривлено, помилково відображає об’єкти, що діють на аналізатори, — це:

а) виділення фігури з фону;

б) ілюзія;

в) галюцинація;

г) витіснення.

6. Відносна постійність сприйманої форми, величини, кольору предмета незалежно від умов, у яких відбувається сприймання, називається:

а) предметністю;

б) цілісністю;

в) структурністю;

г) константністю.

7. Завдяки якій властивості сприймання навколишні предмети сприймаються нами як відносно сталі за формою, розміром, кольором незалежно від умов їх сприйняття:

а) предметності;

б) цілісності;

в) константності;

г) осмисленості.

8. Яка особливість сприймання проявляється в переважному

виокремленні одних об’єктів порівняно з іншими:

а) цілісність;

б) константність;

в) осмисленість;

г) вибірковість.

9. Яка особливість сприймання проявляється в тому, що отримані із

зовнішнього світу враження людина завжди відносить до тих чи інших предметів або явищ:

а) константність;

б) осмисленість;

в) вибірковість;

г) цілісність.

10. Яка особливість сприймання пов’язана з минулим досвідом людини, з осмисленням і усвідомленням предмета чи явища:

а) осмисленість;

б) вибірковість;

в) предметність;

г) константність.

11. Перебуваючи у приміщенні, ми чуємо певні шуми, які долинають із навколишнього середовища. Не дивлячись у вікно, ми можемо визначити, що або хто спричинює їх. Завдяки якій властивості сприймання це відбувається:

а) предметності;

б) константності;

в) осмисленості;

г) вибірковості.

12. Розмовляючи по телефону, ми не бачимо співрозмовника. Однак, як правило, можемо визначити, хто він. Це відбувається завдяки такій особливості сприймання, як:

а) константність;

б) цілісність;

в) предметність;

г) вибірковість.

13. Тип сприймання, для якого характерна точна відповідність тому, що відбувається у дійсності, називається:

а) синтетичним;

б) аналітичним;

в) об’єктивним;

г) суб’єктивним.

14. За якого домінуючого типу сприймання люди миттєво схоплюють кольори, форми, лінії, гармонію, безлад:

а) слухового;

б) зорового;

в) кінестетичного;

г) змішаного.

15. Залежність сприймання від загального змісту нашого психічного життя називається:

а) предметністю;

б) апперцепцією;

в) цілісністю;

г) структурністю.

16. За якого домінуючого типу сприймання враження людей стосуються головним чином того, що пов’язане з інтуїцією, здогадами, у розмові їх цікавлять внутрішні переживання:

а) слухового;

б) змішаного;

в) зорового;

г) кінестетичного.

17. Здатність відображати об’єкти і явища реального світу у формі окремих предметів називається:

а) предметністю;

б) цілісністю;

в) структурністю;

г) осмисленістю.

18. Люди якого домінуючого типу сприймання надають великого значення музиці, шумовим ефектам:

а) аудіального;

б) візуального;

в) кінестетичного;

г) змішаного.

19. Підставою класифікації сприймання на художнє, математичне, технічне, музичне є:

а) провідний аналізатор;

б) предмет відображення;

в) форма існування матерії;

г) вид діяльності.

20. Властивість сприймання, яка виражається в тому, що образи сприймання є цілісними, закінченими предметами, називається:

а) предметністю;

б) структурністю;

в) цілісністю;

г) осмисленістю.

21. Тип сприймання, для якого є характерним не уважність до деталей предметів, явищ, а навпаки, яскраве загальне враження від предметів називається: а) описовим;

б) синтетичним;

в) об’єктивним;

г) пояснювальним.

22. Тип сприймання, для якого мотиви вчинків інших людей, рушійні сили подій або явищ залишають поза увагою, називається:

а) описовим;

б) синтетичним;

в) об’єктивним;

г) суб’єктивним.

23. Для якого типу сприймання характерними є розповіді, наповнені подробицями й описом окремих деталей, за якими втрачається зміст цілого:

а) пояснювального;

б) аналітичного;

в) об’єктивного;

г) суб’єктивного.

24. Сприймання — це:

а) пізнавальний психічний процес безпосереднього чуттєвого відображення окремих властивостей явищ та предметів об’єктивного світу, що виникає при їх безпосередньому впливі на органи чуття i збудженні нервових центрів кори головного мозку;

б) активний процес відображення людиною предметів і явищ об’єктивної дійсності в їх істотних властивостях, зв’язках і відношеннях;

в) пізнавальний психічний процес, який виявляється в цілісному відображенні предметів, ситуацій і явищ, що виникають при безпосередньому впливові подразників на рецепторні поверхні органів відчуттів;

г) пізнавальний психічний процес розкриття загальних властивостей і відношень, мислене відокремлення одних ознак і властивостей від інших їхніх рис і від самих предметів, яким вони властиві.

25. Підґрунтям поділу сприймання на довільне й мимовільне є:

а) провідний аналізатор;

б) предмет відображення;

в) форма існування матерії;

г) цілеспрямованість характеру діяльності суб’єкта.

26. Який вид сприймання розвивається у дитини, коли вона ліпить з пластиліну фігурки:

а) дотикове;

б) слухове;

в) нюхове;

г) смакове.

27. Яким видом діяльності варто займатись з дитиною для розвитку її слухового сприймання:

а) малюванням;

б) грою на музичному інструменті;

в) ліпленням;

г) конструюванням.

28. Основним критерієм класифікації сприймання на сприймання простору, часу, руху є:

а) провідний аналізатор;

б) предмет відображення;

в) форма існування матерії;

г) активність суб’єкта.

29. Приклад малюнка, що сприймається то як ваза, то як два людських профілі, ілюструє закон:

а) транспозиції;

б) фігури й фону;

в) прегнантності;

г) константності.

30. Порушення сприймання, за якого людина бачить образи, яких насправді немає, називаються:

а) ілюзією;

б) галюцинацією;

в) фантазією;

г) мрією.

31. Властивість сприймання, що характеризує тісний зв’язок сприйманням з мисленням і розумінням сутності предметів, називається:

а) константністю;

б) осмисленістю;

в) вибірковістю;

г) цілісністю.

32. Завдяки якій властивості сприймання малюк упізнає свою матір, з якою б зачіскою і в якому б одязі вона не була:

а) осмисленість;

б) константність;

в) цілісність;

г) структурність.

33. У здатності людини пізнавати предмет за його неповним або помилковим зображенням проявляється така властивість сприймання, як: а) цілісність;

б) предметність;

в) константність;

г) структурність.

34. Перші ознаки предметного сприймання починають проявлятися у такому віці:

а) перші дні життя дитини;

б) 2–4 місяці;

в) дошкільному;

г) шкільному.

35. Активний розвиток сприймання у шкільному віці зумовлений:

а) виникненням складних видів зорового аналізу та синтезу;

б) здатністю фіксувати погляд на предметі;

в) становленням адекватного образу предмета під час маніпуляції з ним;

г) випереджаючим розвитком тілесних рухів.

36. Важливою умовою розвитку сприймання дитини є:

а) взаємодія з батьками;

б) спостереження різноманітних об’єктів та взаємодія з ними;

в) спрямування дитини дорослими на певний вид діяльності;

г) індивідуальне навчання дитини.

37. Концептуальне положення про умовно-рефлекторну діяльність внутрішньоаналізаторного й міжаналізаторного комплексів як підґрунтя сприймання вперше обґрунтував:

а) І. Павлов;

б) І. Сєченов;

в) Б. Баєв;

г) Г. Костюк.

38. Основна ознака сприймання, яка відрізняє його від відчуття, — це:

а) відображення окремих властивостей явищ та предметів;

б) зумовленість об’єктивним подразником;

в) можливість розвивати та удосконалювати;

г) формування цілісного образу предмета, явища, ситуації.

39. Результатом сприймання є:

а) цілісний образ об’єкта;

б) відображення в мозку людини окремих властивостей предметів і явищ довкілля;

в) кількість предметів, які людина може одночасно сприйняти за короткий проміжок часу;

г) те, що відображають властивості предметів та явищ навколишнього світу.

40. Предметність сприймання — це:

а) здатність відображати об’єкти і явища реального світу як не пов’язаних один з одним відчуттів;

б) властивість сприймання об’єднувати різні відчуття;

в) відсутність у процесі сприймання моторного компоненту;

г) відображення в перцептивному образі властивостей предмета не як ізольованих, а таких, що належать предмету.

41. Фізіологічною основою сприймання є процеси, що відбуваються:

а) в органах чуття;

б) у нервових волокнах;

в) у центральній нервовій системі;

г) в органах чуття, нервових волокнах та центральній нервовій системі.

42. Завдяки якій властивості сприймання людина здатна сприймати мелодії:

а) константність;

б) структурність;

в) цілісність;

г) апперцепція.