Тестові завдання для перевірки знань
Тестові завдання для перевірки знань
1. Психічний процес, який дозволяє відображати навколишню дійсність узагальнено, опосередковано та встановлювати зв’язки між предметами і явищами, — це:
а) пам’ять;
б) увага;
в) воля;
г) мислення.
2. Онтогенез мислення — це перехід:
а) від наочно-дійового через наочно-образне до словесно- логічного мислення;
б) від наочно-образного через словесно-логічне до наочно- дійового мислення;
в) від словесно-логічного через наочно-образне до наочно-дійового;
г) від наочно-логічного до образного.
3. Підставою поділу мислення на наочно-дійове, наочно-образне й словесно-логічне є:
а) провідний аналізатор;
б) предмет відображення;
в) форма існування матерії;
г) активність суб’єкта.
4. Уважається доведеним, що найбільш пізнім продуктом історичного розвитку є такий вид мислення:
а) наочно-дійове;
б) наочно-образне;
в) словесно-логічне;
г) інтуїтивне.
5. Безпосередній зв’язок мислення зі сприйняттям навколишньої дійсності є характерною рисою такого виду мислення, як:
а) наочно-дійове;
б) наочно-образне;
в) словесно-логічне;
г) індуктивне.
6. Визначте, про який вид мислення йдеться у даному фрагменті:
— Де Італія? — запитує Ліхонін.
— Ось вона. Чобіт, — відповіла Люба…
— Швеція й Норвегія?
— Це собака, яка стрибає з даху.
— Балтійське море?
— Вдова стоїть на колінах.
— Чорне море?
— Черевик.
— Іспанія.
— Товстун у кашкеті (Купрін О. І.):
а) наочно-дійове;
б) наочно-образне;
в) словесно-логічне;
г) теоретичне.
7. Щоб дістати бажану принаду, шимпанзе спочатку використовує маленьку й велику палиці, а потім підставляє ящик. Який вид мислення демонструє тварина:
а) наочно-образне;
б) наочно-дійове;
в) словесно-логічне;
г) інтуїтивне.
8. Дитині дошкільного віку демонструють дві пляшки, до половини заповнені водою. Потім одну пляшку перевертають догори дном. На питання, у якій пляшці води більше, дитина вказує на перевернуту, оскільки їй здається, що води в ній стало більше, ніж у першій. Про домінування якого виду мислення свідчить цей експеримент:
а) наочно-дійового;
б) наочно-образного;
в) теоретичного;
г) інтуїтивного.
9. Вид мислення, що опирається на безпосереднє сприйняття предметів, реальне перетворення в процесі дій із предметами, називається:
а) абстрактним;
б) наочно-образним;
в) словесно-логічним;
г) наочно-дійовим.
10. Вид мислення, пов’язаний із практичними діями над предметами, — це:
а) абстрактно-логічне мислення;
б) наочно-образне мислення;
в) предметно-дійове мислення;
г) практичне мислення.
11. Домінуючим у дітей дошкільного та молодшого шкільного віку є такий вид мислення:
а) наочно-образне;
б) наочно-дійове;
в) дедуктивне;
г) абстрактно-логічне.
12. Наочно-дійове мислення пов’язане з оперуванням:
а) поняттями;
б) уявленнями;
в) предметами;
г) судженнями.
13. Наочно-образне мислення пов’язане з:
а) оперуванням поняттями;
б) рефлексією;
в) оперуванням судженнями;
г) оперуванням уявленнями.
14. Аналіз, синтез, абстрагування, узагальнення, порівняння — це операції такого пізнавального психічного процесу:
а) уяви;
б) уваги;
в) мислення;
г) сприймання.
15. Групування предметів за подібністю основних ознак, властивих усім предметам даного виду, визначається як:
а) узагальнення;
б) порівняння;
в) класифікація;
г) абстрагування.
16. Уявне об’єднання предметів, явищ за їх загальними й суттєвими ознаками відоме як:
а) аналіз;
б) синтез;
в) узагальнення;
г) класифікація.
17. Розумовий розподіл предметів і явищ на частини або властивості (форма, колір, смак) — це:
а) аналіз;
б) синтез;
в) порівняння;
г) узагальнення.
18. Мислительна операція, що полягає в розчленуванні об’єкта мислення як цілого на частини за допомогою внутрішніх або зовнішніх операцій — це:
а) абстрагування;
б) аналіз;
в) синтез;
г) узагальнення.
19. Зіставлення предметів і явищ, знаходження подібності та відмінності між ними — це:
а) синтез;
б) порівняння;
в) узагальнення;
г) аналіз.
20. Встановлення подібності й відмінності між предметами і явищами реального світу називається:
а) порівняння;
б) аналіз;
в) абстрагування;
г) конкретизація.
21. Який вид мислення представлений такими характеристиками: розгорнуте в часі; має чітко виражені етапи; усвідомлюється суб’єктом:
а) інтуїтивне;
б) аналітичне;
в) абстрактне;
г) синтетичне.
22. Прогностично-комбінаторний склад мислення характеризується:
а) здатністю до включення інформації на підсвідомому рівні;
б) здатністю до перебору варіантів певної ситуації, стратегій і тактик;
в) здатністю до передбачень про можливі наслідки на випадок невдачі;
г) здатністю до аналізу у стресовій ситуації.
23. До характеристики мислення належить:
а) узагальнення;
б) опосередкування;
в) зв’язок з вирішенням певної задачі;
г) узагальнення, опосередкування та зв’язок з вирішенням певної задачі.
24. Яка із перерахованих рис не є специфічною для творчого мислення:
а) надійність;
б) пластичність;
в) гнучкість;
г) оригінальність.
25. Здатність людини не підпадати під вплив чужих думок, об’єктивно оцінювати позитивні та негативні аспекти явища або факту, виявляти цінне та помилкове в них характеризує таку якість мислення, як:
а) гнучкість;
б) критичність;
в) широту;
г) креативність.
26. Якість мислення, яка визначає свободу вибору завдань та їх рішення, — це:
а) критичність і гнучкість;
б) симультантність і широта;
в) самостійність;
г) глибина.
27. Думка про загальні, найсуттєвіші ознаки предметів чи явищ дійсності, називається:
а) судженням;
б) поняттям;
в) умовисновком;
г) дедукцією.
28. Думка, у якій що-небудь стверджується або заперечується про предмет, — це:
а) поняття;
б) умовисновок;
в) судження;
г) силогізм.
29. Дедуктивне міркування називається:
а) обґрунтуванням;
б) умовисновком;
в) поняттям;
г) судженням.
30. Логічний перехід у процесі мислення від загального до часткового називається:
а) індукцією;
б) дедукцією;
в) поняттям;
г) судженням.
31. Умовисновок, у якому людина йде від загальних суджень до суджень часткових і поодиноких, називається:
а) аналогією;
б) індукцією;
в) дедукцією;
г) порівнянням.
32. Умовисновок, у якому людина йде від фактів до узагальнень, називається:
а) індукцією;
б) дедукцією;
в) синтезом;
г) аналогією.
33. Індивідуальна особливість мислення, яка характеризується часом, упродовж якого різні люди виконують одне й теж саме завдання, — це:
а) швидкість;
б) послідовність;
в) критичність;
г) самостійність.
34. Мислення поняттями шляхом розмірковувань — це:
а) наочно-образне;
б) предметно-дійове;
в) практичне;
г) словесно-логічне.
35. Поняття — це форма:
а) сприймання;
б) мислення;
в) пам’яті;
г) мовлення.
36. Уміння швидко змінювати свої дії при зміні ситуації, готовність швидко переключатися з одного способу розв’язання завдань на інший характеризують таку особливість мислення, як:
а) критичність;
б) швидкість;
в) широта;
г) гнучкість.
37. Судження — це форма:
а) пам’яті;
б) мислення;
в) мовлення;
г) сприймання.
38. Вид умовисновку, у якому здійснюється перехід від окремих випадків до загального положення, називається:
а) індуктивним;
б) дедуктивним;
в) індуктивно-дедуктивним;
г) абстрактним.
39. Сукупність розумових здібностей, які забезпечують успішність пізнавальної діяльності людини, називаються:
а) мислительними операціями;
б) інтелектом;
в) критичністю мислення;
г) креативністю мислення.
40. Теоретичне й практичне мислення розрізняють:
а) за типом завдань, що розв’язуються;
б) за характером узагальнень;
в) за активністю суб’єкта;
г) за провідним аналізатором.
41. Відносно стійка структура розумових здібностей — це:
а) мислення;
б) інсайт;
в) інтелект;
г) обдарованість.
42. Миттєве усвідомлення рішення деяких проблем — це:
а) мислення;
б) інтелект;
в) інсайт;
г) евристика.
43. На систематичний і всебічний розгляд питання або проблеми орієнтований такий стиль мислення, як:
а) реалістичний;
б) ідеалістичний;
в) прагматичний;
г) аналітичний.
44. В умінні проникати в сутність складних явищ, процесів виражається така якість мислення, як:
а) широта;
б) глибина;
в) самостійність;
г) гнучкість.
45. Теоретичне й емпіричне мислення розрізняють за:
а) провідним аналізатором;
б) характером узагальнень;
в) типом розв’язуваних завдань;
г) активністю суб’єкта.
46. Наочно-образне мислення яскраво проявляється у віці:
а) 2–3 років;
б) 4–6 років;
в) 7–8 років;
г) 9-10 років.
47. Несвідомий, як правило, акт моментального «охоплення» структури ситуації або завдання є мисленням:
а) дискурсивним;
б) теоретичним;
в) аналітичним;
г) інтуїтивним.
48. Метод пошуку, який зі значною ймовірністю дозволяє відбирати найбільш успішні способи розв’язання завдань, називається:
а) евристикою;
б) інсайтом;
в) проникливість;
г) «осяянням».
49. Узагальненість, абстрагованість, абстрактність є істотними характеристиками такого виду мислення, як:
а) наочно-образне;
б) наочно-дійове;
в) практичне;
г) абстрактно-логічне.
50. Широта мислення — це характеристика його:
а) виду;
б) рівня;
в) форми;
г) якості.